сум’яття —
СУМ’ЯТТЯ́, я́, с. 1. Безладний рух, метушня. Вийняв я з брички апарат.. і тільки нап’явся чорним сукном, аби навести на танцююче коло об’єктив, як серед танцюючих зробивсь якийсь рух, якесь сум’яття (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах