Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

схоластичний

Схоласти́чний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. схоластичний — схоласти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. схоластичний — СХОЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. У 1907 р. Павло Тичина вступив до Чернігівської семінарії, де панувала церковна схоластична наука, атмосфера шпигунства і доносів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. схоластичний — -а, -е. 1》 Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. 2》 Який є схоластикою (у 2 знач.); відірваний від життя й практики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схоластичний — схоласти́чний (грец. σχολαστικός) 1. Властивий схоластиці. 2. Сухий, відірваний від життя.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. схоластичний — СХОЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. У 1907 р. Павло Тичина вступив до Чернігівської семінарії, де панувала церковна схоластична наука, атмосфера шпигунства і доносів (Укр. літ.  Словник української мови в 11 томах