Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сідляр

Сідля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сідляр — сідля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. сідляр — СІДЛЯ́Р, а́, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (з наук. літ.); Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи ..  Словник української мови у 20 томах
  3. сідляр — -а, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сідляр — СІДЛЯ́Р, а́, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (Іст. УРСР, І, 1953, 125); Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи..  Словник української мови в 11 томах
  5. сідляр — Сідляр, -ра м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.  Словник української мови Грінченка