таволга —
та́волга іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
таволга —
ТА́ВОЛГА, и, ж. Чагарникова рослина родини розоцвітих із колючими пагонами та білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття; вирощують як декоративну рослину для живоплотів, групових посадок; спірея.
Словник української мови у 20 томах
таволга —
-и, ж. Чагарникова рослина родини розоцвітих із колючими пагонами та білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття; спірея.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таволга —
Декоративний кущ з родини розових; зона помірного клімату пн. півкулі; в Україні 17 видів, з них 10 культивують як декоративні; квітки дрібненькі, зібрані у суцвіття, білі, рожеві, червоні; вважається, що т. підвищує любовну енергію.
Універсальний словник-енциклопедія
таволга —
ТА́ВОЛГА (чагарникова декоративна рослина), СПІРЕ́Я. А посередині ходить наглядач з жмутами таволги та безжалісно ляскає хворого чи знесиленого (невільника) (З.
Словник синонімів української мови
таволга —
ТА́ВОЛГА, и, ж. (Sріrаеа L.). Чагарникова рослина родини розоцвітих із колючими пагонами та білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття; вирощують як декоративну рослину для живоплотів, групових посадок; спірея.
Словник української мови в 11 томах
таволга —
Таволга, -ги ж. раст. Spiraea. По три пучки тернини і червоної таволги набірайте, бідного невольника по тричі в однім місці затинайте. АД. І. 89.
Словник української мови Грінченка