Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тарувати

Тарува́ти, -ру́ю, -ру́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тарувати — тарува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тарувати — ТАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Визначати вагу тари (у 1 знач.). Тарувати вантажну машину. 2. Перевіряти показання приладів (для зважування тощо) за допомогою контрольних приладів. Тарувати ваги.  Словник української мови у 20 томах
  3. тарувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. 1》 Визначати вагу тари (у 1 знач.). 2》 Перевіряти показання приладів (для зважування тощо) за допомогою контрольних приладів. Тарувати ваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тарувати — ТАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. 1. Визначати вагу тари (у 1 знач.). Тарувати вантажну машину. 2. Перевіряти показання приладів (для зважування тощо) за допомогою контрольних приладів. Тарувати ваги.  Словник української мови в 11 томах