творець —
[творец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рцев'і/твоурц'у, мн. твоурц'і, твоурц'іў
Орфоепічний словник української мови
творець —
ТВОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (І. Волошин); Найбільше мені до вподоби руки творців (Ю.
Словник української мови у 20 томах
творець —
-рця, ч. 1》 Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. || перев. чого. Той, хто є автором чогось. || чого. Засновник, основоположник чогось. 2》 За релігійними уявленнями – надприродна істота, що створила світ; Бог. Творець усього сущого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
творець —
БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.
Словник синонімів української мови
творець —
ТВОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Вол., Сади.., 1950, 185); Найбільше мені до вподоби руки творців (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
творець —
Творець, -рця м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692.
Словник української мови Грінченка