Теплі́нь, -лині́, -лині́, -лі́нню (непр. відм., окрім орудн., від теплиня́)
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
теплінь —
теплі́нь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
теплінь —
[теипл’ін'] -н'і, ор. -н':у
Орфоепічний словник української мови
теплінь —
Тепло, теплина, теплість, див. теплота
Словник чужослів Павло Штепа
теплінь —
ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний... (О. Олесь); Ранок був лагідний, вітру – анігич [зовсім немає], теплінь – як у спасівку (Ю.
Словник української мови у 20 томах
теплінь —
-і, ж., розм. 1》 Дуже тепла погода. 2》 Відносно висока температура у приміщенні. 3》 перев. чого. Те саме, що тепло 2). 4》 перен. Душевна теплота, доброзичливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
теплінь —
I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
теплінь —
ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, — Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний… (Олесь, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
теплінь —
Теплінь, -ні ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у.
Словник української мови Грінченка