Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

термічний

Термі́чний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. термічний — термі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. термічний — Тепловий  Словник чужослів Павло Штепа
  3. термічний — термі́чний (від грец. θέρμη – тепло) тепловий, той, що належить до тепла, температури; ¤ т. аналіз – один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають температуру плавлення й кристалізації; ¤...  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам'яного вугілля одержують кокс і кам'яновугільну смолу (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. термічний — -а, -е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. || Признач. для теплової обробки металів. Термічна дисоціація — дисоціація, зумовлена нагріванням речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. термічний — ТЕПЛОВИ́Й (пов'язаний з теплом), ТЕРМА́ЛЬНИЙ спец., ТЕРМІ́ЧНИЙ спец.; ЕКЗОТЕРМІ́ЧНИЙ хім. (який відбувається з виділенням тепла).  Словник синонімів української мови
  7. термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов’язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу (Наука..  Словник української мови в 11 томах