Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тихшати

Тихі́шати і ти́хшати, -шаю, -шаєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тихшати — ти́хшати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тихшати — ТИ́ХШАТИ див. тихі́шати.  Словник української мови у 20 томах
  3. тихшати — див. тихішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихшати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. тихшати — ТИ́ХШАТИ див. тихі́шати.  Словник української мови в 11 томах
  6. тихшати — Тихшати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась. МВ. ІІ. 51.  Словник української мови Грінченка