турбота —
I заморока, клопітня, клопотнеча, клопотня, клопотнява, метушня, морока, піклування, рахуба, турбча, турбанина, турбація II див. допомога; неспокій
Словник синонімів Вусика
турбота —
[турбота] -тие, д. і м. -т'і
Орфоепічний словник української мови
турбота —
ТУРБО́ТА, и, ж. 1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. – Я люблю .. спокій; мої нерви не видержують турботи (І.
Словник української мови у 20 томах
турбота —
-и, ж. 1》 Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. || Активні дії, справа, завдання, робота і т. ін., пов'язані з неспокоєм, клопотом. || Морока, клопіт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
турбота —
ТУРБОТА — специфічно людський вид активності, що полягає у забезпеченні виконання запланових дій, досягнення визначеної мети, створенні й підтримці умов, що сприяють бажаному розвиткові подій.
Філософський енциклопедичний словник
турбота —
ТУРБО́ТА, и, ж. 1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. — Я люблю.. спокій; мої нерви не видержують турботи (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
турбота —
Турбо́та, -ти ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка