тюльпан —
тюльпа́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тюльпан —
[т'ул'пан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
тюльпан —
ТЮЛЬПА́Н, а, ч. Багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення. Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця (І.
Словник української мови у 20 томах
тюльпан —
-а, ч. Багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тюльпан —
тюльпа́н (італ. tulipano, з перс. дулбенд – тюрбан) рід багаторічних трав’янистих цибулинних рослин родини лілійних. Росте в Європі й Азії. Культурні Т. – гібридного походження. Використовують у декоративному садівництві.
Словник іншомовних слів Мельничука
тюльпан —
Багаторічна цибульна рослина родини лілійних, походить із Азії, декоративна; бл. 100 видів; в Україні бл. 10, на луках росте т. дикий; одна з основних культур промислового квітництва, гол.
Універсальний словник-енциклопедія
тюльпан —
ТЮЛЬПА́Н, а, ч. Багаторічна декоративна трав’яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення. Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах