тюрма —
В'язниця, буцерагня, хурдига, цюпа, чорна, Іванова хата, див. арештантська, каземат, каталажка
Словник чужослів Павло Штепа
тюрма —
ТЮРМА́, и́, ж. 1. Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (І.
Словник української мови у 20 томах
тюрма —
син. академія, батарея, крита, критка, трюм, чайка, чалка. син. сидіти у тюрмі: баланду їсти, зону топтати, небо в клітинку бачити.
Словник жарґонної лексики української мови
тюрма —
-и, ж. 1》 Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. || збірн. Арештанти. 2》 перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тюрма —
поволочи́ти по тю́рмах. Тримати довгий час в ув’язненні, переводячи з однієї тюрми до іншої. — Вже скільки по тюрмах поволочили, то він і лік тому згубив (М. Коцюбинський). тюрма́ па́хне кому. Хтось може бути ув’язненим.
Фразеологічний словник української мови
тюрма —
ТЮРМА́, и́, ж. 1. Місце ув’язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
тюрма —
Тюрма, -ми ж. = турма.
Словник української мови Грінченка