Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тільце

Тільце́, -ця́, -цю́; ті́льця, ті́лець

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тільце — ті́льце́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. тільце — ТІ́ЛЬЦЕ́, ті́льця́, с. 1. Зменш.-пестл. до ті́ло 1–5. Ти зауважити можеш, як тільця, зазнавши удару, Ледве помітного окові, напрямок руху зміняють. Кидатись вліво і вправо, вперед і назад починають (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. тільце — тільця, с. 1》 Зменш.-пестл. до тіло 1-5). 2》 Певні утворення у складі якої-небудь живої тканини. Білі кров'яні тільця — складова частина крові; лейкоцити. Червоні кров'яні тільця — складова частина крові; еритроцити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тільце — ТІ́ЛЬЦЕ́, ті́льця́, с. 1. Зменш.-пестл. до ті́ло 1-5. Ти зауважити можеш, як тільця, зазнавши удару, Ледве помітного окові, напрямок руху зміняють. Кидатись вліво і вправо, вперед і назад починають (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. тільце — Тільце, -ця с. ум. отъ тіло.  Словник української мови Грінченка