Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

удвоє

Удво́є, присл.; у дво́є, числ.; див. вдво́є, в дво́є

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. удвоє — удво́є прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. удвоє — Вдвоє, подвійно, удвічі Фразеологічні синоніми: удварази  Словник синонімів Вусика
  3. удвоє — УДВО́Є див. вдво́є.  Словник української мови у 20 томах
  4. удвоє — див. вдвоє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. удвоє — ВДВО́Є (УДВО́Є) (у два рази), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ). Понад берегами Росі в лісах піднімались рядками верхи старих осокорів, вдвоє вищих од лісу (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся (Т.  Словник синонімів української мови
  6. удвоє — Удво́є нар. Вдвое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190.  Словник української мови Грінченка