Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

удосконалений

Удоскона́лений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. удосконалений — удоскона́лений 1 дієприкметник удоскона́лений 2 прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. удосконалений — [ўдосконалеинией] = вдосконалений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. удосконалений — (вдосконалений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удосконалити. || удосконалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр.  Словник української мови в 11 томах