уздріти —
УЗДРІ́ТИ див. уздріва́ти.
Словник української мови в 11 томах
уздріти —
Уздріва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119.
Словник української мови Грінченка