укомплектування —
укомплектува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
укомплектування —
УКОМПЛЕКТУВА́ННЯ (ВКОМПЛЕКТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. укомплектува́ти і укомплектува́тися. Укомплектування об'єктів капітального будівництва серійною продукцією загального застосування ускладнилось (з наук.-попул. літ.); Укомплектування бібліотеки.
Словник української мови у 20 томах
укомплектування —
-я, с. Дія за знач. укомплектувати і укомплектуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укомплектування —
УКОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. укомплектува́ти і укомплектува́тися. Величезне значення для успішного ходу партійного навчання має правильне укомплектування сітки партійної освіти (Рад. Укр., 20.VІІІ 1958, 1); Укомплектування бібліотеки.
Словник української мови в 11 томах