Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

умолоти

Умоло́ти, умелю́, уме́леш, -лють

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. умолоти — умоло́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. умолоти — див. їсти  Словник синонімів Вусика
  3. умолоти — УМОЛО́ТИ (ВМОЛО́ТИ), умелю́, уме́леш; мн. уме́лять; наказ. сп. умели́; док., що. 1. Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. Вмели гречки хоч на галушки (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  4. умолоти — (вмолоти), умелю, умелеш; мн. умелять; наказ. сп. умели; док., перех. 1》 Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. 2》 перен., розм. З апетитом з'їсти багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умолоти — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.  Словник синонімів української мови
  6. умолоти — УМОЛО́ТИ (ВМОЛО́ТИ), умелю́, уме́леш; мн. уме́лять; наказ. сп. умели́; док., перех. 1. Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. Вмели гречки хоч на галушки (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
  7. умолоти — Умолоти, умелю, -леш гл. 1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю. Ном. № 8146.  Словник української мови Грінченка