устеляти

Устеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; устели́ти, -телю́, -те́лиш, -те́лять; рідше устила́ти, -ла́ю, -ла́єш; усла́ти, устелю́, усте́леш, усте́лють

Значення в інших словниках

1. устеляти — устеля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. устеляти — Стелити, (землю) укривати; (столи) накривати; (під ноги) розстеляти.  Словник синонімів Караванського
3. устеляти — УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і рідко УСТЕ́ЛЮВАТИ (ВСТЕ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТЕЛИ́ТИ (ВСТЕЛИ́ТИ), елю́, е́лиш, док., що. 1. Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити.  Словник української мови у 20 томах
4. устеляти — (встеляти), -яю, -яєш і рідко устелювати (встелювати), -юю, -юєш, недок., устелити (встелити), -елю, -елиш, док., перех. 1》 Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити. || Густо покривати собою якусь поверхню. 2》 рідко. Те саме, що розстеляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. устеляти — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
6. устеляти — УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і рідко УСТЕ́ЛЮВАТИ (ВСТЕ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТЕЛИ́ТИ (ВСТЕЛИ́ТИ), елю́, е́лиш, док., перех. 1. Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити.  Словник української мови в 11 томах
7. устеляти — Устеляти, -ляю, -єш сов. в. устеляти, -лю, -леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Грин. ІІІ. 637. Устілки устеляти у чоботи. Конст. у.  Словник української мови Грінченка