устрявати —
устрява́ти дієслово недоконаного виду форми -ваю-, -ваєш-... вживаються рідко
Орфографічний словник української мови
устрявати —
Втручатися, вплутуватися, жм. влазити, (до розмови) уклинюватися, підпрягатися; (між ким) устрягати, потрапляти, опинятися; Р. застрягати; (в халепу) уклепуватися.
Словник синонімів Караванського
устрявати —
УСТРЯВА́ТИ див. встрява́ти.
Словник української мови у 20 томах
устрявати —
ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) із сл. в розмову, бесіду, балачку і т. ін., ВКЛЮЧА́ТИСЯ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), включи́тися, приєдна́тися, встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти).
Словник синонімів української мови
устрявати —
УСТРЯВА́ТИ див. встрява́ти.
Словник української мови в 11 томах
устрявати —
Устрявати, -ваю, -єш сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встрявав. К. Псал. 97.
Словник української мови Грінченка