утирати —
утира́ти 1 дієслово недоконаного виду витираючи, знімати, видаляти щось; робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього утира́ти 2 дієслово недоконаного виду розтирати
Орфографічний словник української мови
утирати —
УТИРА́ТИ¹ (ВТИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕ́РТИ (ВТЕ́РТИ), утру́, утре́ш, док., що. 1. Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). – Та мені життя мого і не шкода .. – Що ти, що ти, моя безталанна?...
Словник української мови у 20 томах
утирати —
I (втирати), -аю, -аєш, недок., утерти (втерти), утру, утреш, док., перех. 1》 Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). 2》 Робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього. Утерти носа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утирати —
УТИРА́ТИ¹ (ВТИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕ́РТИ (ВТЕ́РТИ), утру́, утре́ш, док., перех. 1. Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). — Та мені життя мого і не шкода.. — Що ти, що ти, моя безталанна?...
Словник української мови в 11 томах
утирати —
Утирати, -раю, -єш сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ.
Словник української мови Грінченка