Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ущент

Уще́нт, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ущент — уще́нт прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. ущент — (остаточно, без залишку, з сл. знищити, розбити і т. ін.) до ноги; до пня (до пенька); у (в) пух [і прах]; до цурки. – Постріляв би я таких всіх до ноги! – сказав один боєць (Довженко, 1, 1964...  Словник фразеологічних синонімів
  3. ущент — пр., зовсім, остаточно, без залишку, внівець, впень, дощенту, нанівець, до ноги <�пня, цурки>, дочиста, на гамуз, упрах, на порох; (розбити <�ворога>) на голову.  Словник синонімів Караванського
  4. ущент — див. зовсім  Словник синонімів Вусика
  5. ущент — УЩЕ́НТ див. вщент.  Словник української мови у 20 томах
  6. ущент — див. вщент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ущент — ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О.  Словник синонімів української мови
  8. ущент — УЩЕ́НТ див. вщент.  Словник української мови в 11 томах