фантазія —
фанта́зія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фантазія —
(людська) творча уява; прв. мн. мрія; (пуста) вигадка, казка, байка, кн. фантасмагорія, о. на вербі груші, сон рябої кобили, с. утопія; (чиясь) примха, химера, фанаберія.
Словник синонімів Караванського
фантазія —
див. мрія; химера
Словник синонімів Вусика
фантазія —
[фантаз'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
фантазія —
Химорода, химера, вигадка. мрія, див. утопія, ілюзія
Словник чужослів Павло Штепа
фантазія —
(гр. phantasie — уява, вигадка) — 1. Здатність людської свідомості до внутрішнього уявлення явищ дійсності та створення на цій основі художніх образів. 2. Музичний твір довільної форми, яка не співпадає з усталеними побудовами (Г.Перселл...
Словник-довідник музичних термінів
фантазія —
ФАНТА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Творча уява. В Настусі рано заворушилась фантазія (І. Нечуй-Левицький); Витвори наукового, розумового думання звичайно не обходяться без праці чуття та фантазії, і навпаки – витвори фантазії неможливі без праці розуму (І.
Словник української мови у 20 томах
фантазія —
-ї, ж. 1》 Творча уява. 2》 Витвір уявлення; мрія. 3》 Нічим не обґрунтована думка; вигадка. || Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності. 4》 Дивний учинок; примха, химера.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фантазія —
фанта́зія (лат. phantasia, з грец. φαντασία – уява) 1. Уява; створення нових образів на основі колишніх сприйнять, компонент творчої діяльності. 2. Мрія, продукт уяви. 3. Каприз, примха, химера. 4. В музиці – п’єса у вільній формі.
Словник іншомовних слів Мельничука
фантазія —
Музичний інструментальний твір вільної будови, який варіаційно опрацьовує декілька тем, мелодій.
Універсальний словник-енциклопедія
фантазія —
ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.
Словник синонімів української мови
фантазія —
ФАНТА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Творча уява. В Настусі рано заворушилась фантазія (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Витвори наукового, розумового думання звичайно не обходяться без праці чуття та фантазії, і навпаки — витвори фантазії неможливі без праці розуму (Фр.
Словник української мови в 11 томах
фантазія —
Фантазія, -зії ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39.
Словник української мови Грінченка