формула —
фо́рмула іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
формула —
(словесна) вислів, вираз; (математична) буквовий <�літерний> вираз; (закону) формульовання, сов. формулювання.
Словник синонімів Караванського
формула —
[формула] -лие, д. і м. -л'і
Орфоепічний словник української мови
формула —
ФО́РМУЛА, и, ж. 1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. – Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? Загадка, правда?...
Словник української мови у 20 томах
формула —
-и, ж. 1》 Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. || Стислий, точний словесний вислів, визначення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
формула —
фо́рмула (лат. formula – образ, вид, форма) 1. Будь-яке означення, виражене стисло. 2. Сукупність величин, виражених числами та буквами і зв’язаних між собою за допомогою математичних знаків.
Словник іншомовних слів Мельничука
формула —
ВИ́ЗНАЧЕННЯ (вислів, у якому розкривається основний зміст чого-небудь, його істотні ознаки, сформульоване положення), ДЕФІНІ́ЦІЯ книжн., ФОРМУЛЮВА́ННЯ, ФО́РМУЛА. Визначення мови як найважливішого засобу людських стосунків..
Словник синонімів української мови
формула —
ФО́РМУЛА, и, ж. 1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? Загадка, правда?...
Словник української мови в 11 томах