фізичний

Фізи́чний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. фізичний — фізи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фізичний — (світ) матеріяльний, речовий, предметний, не духовий; (недолік) тілесний; (- потреби організму) фізіологічний; (- силу) мускульний, м'язовий.  Словник синонімів Караванського
3. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний із нею. – Я часто думала над тим, – говорила далі Марійка, – яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (О.  Словник української мови у 20 томах
4. фізичний — -а, -е. 1》 Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Фізичні досліди. || Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фізичний — фізи́чний 1. Належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається; ¤ ф-е поле – особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фізичний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.  Словник синонімів української мови
7. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. — Я часто думала над тим, — говорила далі Марійка, —яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (Донч.  Словник української мови в 11 томах