фіксатор

Фікса́тор, -ра; -тори, -рів

Значення в інших словниках

1. фіксатор — фікса́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фіксатор — ФІКСА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, пристосування, яким закріплюють що-небудь у потрібному положенні. Довільному виключанню передачі під час руху автомобіля запобігають фіксатори.  Словник української мови у 20 томах
3. фіксатор — -а, ч. 1》 Пристрій, пристосування, яким закріплюють що-небудь у потрібному положенні. 2》 фот. Те, що признач. для фіксування, сприяє фіксації чого-небудь. 3》 біол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фіксатор — фікса́тор (від франц. fixateur – закріплювач) 1. Деталь або пристрій, яким закріплюють у певному положенні частини машин або механізмів. 2. біол.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фіксатор — ФІКСА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, пристосування, яким закріплюють що-небудь у потрібному положенні. Довільному виключанню передачі під час руху автомобіля запобігають фіксатори.  Словник української мови в 11 томах