Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хверцювати

Хверцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. хверцювати — хверцюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хверцювати — ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, .. він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі “Дерзкий” (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. хверцювати — -юю, -юєш, недок., розм. Те саме, що франтити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хверцювати — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. хверцювати — ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, ..він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі «Дерзкий» (Гончар, II, 1959, 25).  Словник української мови в 11 томах
  6. хверцювати — Хверцювати, -цюю, -єш гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.  Словник української мови Грінченка