хверцювати —
хверцюва́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
хверцювати —
ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, .. він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі “Дерзкий” (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
хверцювати —
-юю, -юєш, недок., розм. Те саме, що франтити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хверцювати —
I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм.
Словник синонімів української мови
хверцювати —
ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, ..він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі «Дерзкий» (Гончар, II, 1959, 25).
Словник української мови в 11 томах
хверцювати —
Хверцювати, -цюю, -єш гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Словник української мови Грінченка