хвилівник —
хвилівни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
хвилівник —
ХВИЛІВНИ́К, а́, ч. Трав'яниста або витка дерев'яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додасться хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
хвилівник —
-а, ч. 1》 Трав'яниста або витка дерев'яниста рослина. 2》 див. хвилинник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвилівник —
Витка рослина родини хвилівникових, поширена в зонах помірного й субтропічного клімату; листки серцеподібні або лопатеві; квітки білі, жовті або з коричневим відтінком, часто цятковані, трубкоподібні; в Україні дикорослий вид —...
Універсальний словник-енциклопедія
хвилівник —
ХВИЛІВНИ́К, а́, ч. (Aristolochia L.). Трав’яниста або витка дерев’яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додасться хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (Наука.., 9, 1973, 40).
Словник української мови в 11 томах
хвилівник —
Хвилівник, -ка м. раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.
Словник української мови Грінченка