ховання —
хова́ння 1 іменник середнього роду переховування хова́ння 2 іменник середнього роду виховування діал.
Орфографічний словник української мови
ховання —
ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹. Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (з газ.). ХОВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. хова́ти².
Словник української мови у 20 томах
ховання —
I -я, с. Дія за знач. ховати I і ховатися I. II -я, с., діал. Дія за знач. ховати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ховання —
ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹. Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (Літ. Укр., 27.IV 1965, 4). ХОВА́ННЯ², я, с., діал.
Словник української мови в 11 томах
ховання —
Хова́ння, -ня с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Словник української мови Грінченка