цементувати —
цементува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цементувати —
ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Згуртовувати, зміцнювати, організовувати кого-, що-небудь. І хто ряди цементував без клятви, без уставу? (Т. Масенко).
Словник української мови у 20 томах
цементувати —
-ую, -уєш, недок., перех., спец. 1》 Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2》 Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3》 перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цементувати —
ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
цементувати —
ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь.
Словник української мови в 11 томах