Значення в інших словниках
-
Центральний —
Центра́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
центральний —
Осередній, осередковий; (- вулицю) головний, маґістральний, найважливіший; (комітет) провідний, керівний; (- опалення) централізований.
Словник синонімів Караванського
-
центральний —
[цеинтрал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
центральний —
Осередковий, осередній, зосереджений, головний, керівний
Словник чужослів Павло Штепа
-
центральний —
ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до центр 1. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середені чого небудь; який є центром чогось, основним у чомусь.
Словник української мови у 20 томах
-
центральний —
-а, -е. 1》 Прикм. до центр 1). Центральний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола. 2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. || Який належить до центру міста, села і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
центральний —
ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
центральний —
ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до центр 1. ▲ Центра́льний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь.
Словник української мови в 11 томах