цятка —
[ц’атка] -ткие, д. і м. ц'ац':і, мн. ц'аткие/ ц'атки, ц'аток дв'і ц'аткие
Орфоепічний словник української мови
цятка —
ця́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ця́тки розм.
Орфографічний словник української мови
цятка —
ЦЯ́ТКА, и, ж., розм. 1. Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (С.
Словник української мови у 20 томах
цятка —
-и, ж., розм. 1》 Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне. 2》 Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. 3》 перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. 4》 Те саме, що крапля 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цятка —
ко́жна ця́тка (ця́точка) чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О.
Фразеологічний словник української мови
цятка —
ЦЯ́ТКА, и, ж., розм. 1. Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах
цятка —
Цятка, -ки ж. 1) ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька.
Словник української мови Грінченка