Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чапрак

Чапра́к, -ка́; -раки́, -кі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. чапрак — Чапра́к: — відлога, капюшон [51] — чепрак, попона [8]  Словник з творів Івана Франка
  2. чапрак — ЧАПРА́К, ЧЕПРА́К, рідко ЧАБРА́К, а́, ч. 1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну.  Словник української мови у 20 томах
  3. чапрак — чапра́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. чапрак — -а, ч. 1》 спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. 2》 Вовняна підстилка під кінське сідло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чапрак — ЧАПРА́К, а́, ч. 1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну.  Словник української мови в 11 томах
  6. чапрак — Чапрак, -ка м. Чепракъ. Стор. II. 165.  Словник української мови Грінченка