черкати —
ЧЕРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим. 1. Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). Панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки, ..
Словник української мови у 20 томах
черкати —
черка́ти 1 дієслово недоконаного виду торкатися черка́ти 2 дієслово недоконаного виду чортихатися розм.
Орфографічний словник української мови
черкати —
I -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. 1》 Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). || Терти чимсь твердим об щось тверде. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черкати —
ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
черкати —
ЧЕРКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. 1.Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). Панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки, ..
Словник української мови в 11 томах
черкати —
Черка́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ).
Словник української мови Грінченка