читати —
Зачитувати, зачитуватися, зубрити, зчитувати, ковтати (перен.), перечитувати, підчитувати, прочитувати Фразеологічні синоніми: читати алілуя; читати апостола; читати Біблію; читати в душі; читати в серцях; читати Євангеліє; читати молитву; читати на сон грядущий; читати отче наш
Словник синонімів Вусика
читати —
[чиетатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
читати —
ЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане.
Словник української мови у 20 томах
читати —
чита́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
читати —
чита́ти : ◊ чита́ти очена́ш → Оченаш ◊ чита́ти па́тер-но́стер → патер-ностер
Лексикон львівський: поважно і на жарт
читати —
Вичитав йому, як з книжки. Виказав йому усю правду в очі. Хто більше читає, той і більше знає. Значіння, як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософія
читати —
(-аю, -аєш) недок.; мол. Пити спиртні напої. ПСУМС, 77.
Словник жарґонної лексики української мови
читати —
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що-небудь написане, надруковане.
Великий тлумачний словник сучасної мови
читати —
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!...
Фразеологічний словник української мови
читати —
ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
читати —
ЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане.
Словник української мови в 11 томах
читати —
Чита́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає. Чуб. І. 174. 2) Считать. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка