шабаш —
1. годі, досить, край 2. це відьмівські гулі
Словник чужослів Павло Штепа
шабаш —
ШАБА́Ш, у, ч., розм. 1. також із прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи). Поки свисток посвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (І.
Словник української мови у 20 томах
шабаш —
ша́баш 1 іменник чоловічого роду суботнє свято у юдеїв ша́баш 2 іменник чоловічого роду нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів міф. шаба́ш присудкове слово кінець незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
шабаш —
I ш`абаш-у, ч. 1》 рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. 2》 міф. За середньовічними повір'ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. II шаб`аш-у, ч., розм. 1》 також з прийм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шабаш —
ДО́СИТЬ присудк. сл. (перев. з побажанням, наказом закінчити, припинити щось), ДОВО́ЛІ, ВИ́СТАЧИТЬ, ГО́ДІ розм., БУ́ДЕ розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., КІНЕ́ЦЬ розм., БА́СТА розм., ШАБА́Ш розм., ДО́СТА розм. — Досить тобі тинятися без діла (З.
Словник синонімів української мови
шабаш —
ША́БАШ, у. ч. 1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виходити на місто, бо в шабаш усі її товаришки прибиралися в капелюхи (Кобр., Вибр., 1954, 74). 2. міф.
Словник української мови в 11 томах
шабаш —
Шабаш, -шу м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
Словник української мови Грінченка