шарудіти —
див. звучати; скребти; шуміти
Словник синонімів Вусика
шарудіти —
[шаруд’ітие] -уджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт'
Орфоепічний словник української мови
шарудіти —
ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без дод. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери... (С. Васильченко); Кипариси слухають...
Словник української мови у 20 томах
шарудіти —
шаруді́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
шарудіти —
-джу, -диш, недок., чим і без додатка. 1》 Видавати слабкий шерех, шелест. || безос. || Викликати слабкий шерех, шелест. 2》 розм. Шукати навпомацки, спричиняючи слабкий шерех, шелест.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шарудіти —
ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без додатка. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас.
Словник української мови в 11 томах
шарудіти —
Шарудіти, -джу, -диш гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка