широчінь

Широчі́нь, -чині́, -чині́, -чі́нню (непрямі відм., окрім ор., від широчиня́)

Значення в інших словниках

1. широчінь — (безмежна) простір, ок. просторінь, (плянів) П. розмах, широкість, широчина, широчиня, шир, сов. ширина, широта  Словник синонімів Караванського
2. широчінь — див. далечінь; шир  Словник синонімів Вусика
3. широчінь — [шиероуч’ін'] -н'і, ор. -н':у  Орфоепічний словник української мови
4. широчінь — ШИРОЧІ́НЬ, і, ж. 1. Велика, значна ширина (у 1 знач.). Який простір навкруги, куди глянеш! Яка широчінь та височінь! (І. Нечуй-Левицький); Вулиця на всю широчінь сполосована широкими смугами (В.  Словник української мови у 20 томах
5. широчінь — широчі́нь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
6. широчінь — -і, ж. 1》 Велика, значна ширина (у 1 знач.). || Безмежний простір. 2》 перен. Значний розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. широчінь — ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал.  Словник синонімів української мови
8. широчінь — ШИРОЧІ́НЬ, і, ж. 1. Велика, значна ширина (у 1 знач.). Який простір навкруги, куди глянеш! Яка широчінь та височінь! (Н.-Лев., II, 1956, 398); Вулиця на всю широчінь сполосована широкими смугами (Коз.  Словник української мови в 11 томах
9. широчінь — Широчінь, -ні ж. Ширина. Камен. у.  Словник української мови Грінченка