Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шитво

Шитво́, -ва́, -ву́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. шитво — Шиття, (золоте, срібне) вишивання, гаптування  Словник синонімів Караванського
  2. шитво — ШИТВО́, а, с. 1. Дія за знач. ши́ти 1–3. [Тетяна:] Похваляється Килина, що вона швачка. [Данило:] Та це я знаю. Вчилась же у школі, а потім і шитву навчена (М. Кропивницький); Трохим почав мені дещо давати на харч.  Словник української мови у 20 томах
  3. шитво — шитво́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  4. шитво — -а, с. 1》 Дія за знач. шити 1-3). 2》 Виріб, який шиють, зшили або вишивають, вишили. 3》 Те саме, що вишивка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шитво — ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання).  Словник синонімів української мови
  6. шитво — ШИТВО́, а, с. 1. Дія за знач. ши́ти 1-3. [Тетяна:] Похваляється Килина, що вона швачка. [Данило:] Та це я знаю. Вчилась же у школі, а потім і шитву навчена (Кроп., IV, 1959, 263); Трохим почав мені дещо давати на харч.  Словник української мови в 11 томах
  7. шитво — Шитво, -ва с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Мнж. 154. Як глянула, — впустила і шитво з рук. МВ. (О. 1862. І. 89). Примоститься Любка з шитвом до вікна. Сніп. 153. Вона на шитві сидить одно. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка