шлях —
Шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII]
Словник з творів Івана Франка
шлях —
шлях і дорога – що брат і сестра "Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая",- співається в народній пісні. Можливо, не всі знають цю пісню, але кожному відоме в ній значення обох споріднених слів.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
Шлях —
Шлях іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
шлях —
ДОРОГА, (рейковий) колія, (шосейний) шосе, (повітряний) траса, (брукований) бруківка, д. кам'яниця, (накреслений) маршрут, курс; (плянети) орбіта, (кулі) траєкторія; (від А до Б) відстань; П. спосіб <н. таким шляхом>; (літературний)...
Словник синонімів Караванського
шлях —
Шлях, дорога, путь, путівець, спосіб У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
шлях —
ШЛЯХ, у, ч. 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Т.
Словник української мови у 20 томах
шлях —
На битім шляху трава не росте. Розумний не виросте там, де переслідується вільнодумство. Чесний не може жити там, де все побудоване на брехні.
Приповідки або українсько-народня філософія
шлях —
-у, ч. 1》 Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. || у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. || також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шлях —
верста́ти доро́гу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них (чумаків) і Явдоха (О. Ільченко); Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко); — Буду в руки златоглави, Китайки хапати, ..
Фразеологічний словник української мови
шлях —
ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)...
Словник синонімів української мови
шлях —
ШЛЯХ, у, ч. 1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
шлях —
Шлях, -ху м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. ум. шляшок, шляшечок.
Словник української мови Грінченка