Значення в інших словниках
-
штучний —
Шту́чний: — тут: мистецький [45]
Словник з творів Івана Франка
-
штучний —
(який вражає своєю неприродністю) ненатуральний, неприродний, (у вигляді підробки) фальшивий, несправжній, сурогатний, (про поведінку) театральний, надуманий, позерський.
Словник синонімів Полюги
-
штучний —
Шту́чний. Мистецький, гарний, звабливий. Пішла і нута без слів, забреніла тихесенько та гармонійно, немов особливо штучна Еолева арфа (Галіп, 48) // пол. sztuczny — 1) штучний, 2) заст. мистецький, вправний, гарний.
Українська літературна мова на Буковині
-
штучний —
(товар) поштучний, роздрібний; (квіт) рукотворний, неприродний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, неґ. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель — ще) удаваний, фалшивий; (- слова) надуманий, вигаданий...
Словник синонімів Караванського
-
штучний —
див. фальшивий
Словник синонімів Вусика
-
штучний —
ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кавових сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
штучний —
шту́чний 1 прикметник який рахують на штуки шту́чний 2 прикметник виготовлений людиною; несправжній; вишуканий
Орфографічний словник української мови
-
штучний —
I -а, -е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари. || Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці. II -а, -е. 1》 Зробл. рукою людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
штучний —
УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
штучний —
ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою ( див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з іст. укр.. мист.
Словник української мови в 11 томах
-
штучний —
Штучний, -а, -е 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный.
Словник української мови Грінченка