Значення в інших словниках
-
шумиха —
див. шум
Словник чужослів Павло Штепа
-
шумиха —
ШУМИ́ХА¹, и, ж. 1. розм. Штучно роздуті пересуди, жваве обговорення чого-небудь незначного. Він мав обов'язок виставляти перед нею оголену душу, і декорував її театральною шумихою, мучився, прів, і нічого не виходило в нього (М.
Словник української мови у 20 томах
-
шумиха —
шуми́ха 1 іменник жіночого роду штучно роздуті пересуди; сухозлітка — арх. розм. шуми́ха 2 іменник жіночого роду, істота міфічна істота
Орфографічний словник української мови
-
шумиха —
I -и, ж., заст. Сухозлітка. II -и, ж., етн. Міфічна істота, згадувана в піснях, якими супроводжується шум (див. шум III).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шумиха —
СУХОЗЛІ́ТКА (дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь), СУХОЗЛО́ТИЦЯ рідше, ПОЗЛІ́ТКА розм., ШУМИ́ХА заст., ШУМОВИ́ННЯ рідше.
Словник синонімів української мови
-
шумиха —
ШУМИ́ХА¹, й, ж. 1. розм. Штучно роздуті пересуди, жваве обговорення чого-небудь незначного. Він мав обов’язок виставляти перед нею оголену душу, і декорував її театральною шумихою, мучився, прів, і нічого не виходило в нього (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
шумиха —
Шумиха, -хи ж. 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці. Котл. Ен. 2) Жена шума. см. шум 4. Чуб. III. 50.
Словник української мови Грінченка