щипочка —
ЩИ́ПОЧКА, и, ж., діал. Шматочок; крихта. Щипочка хліба; – А тепер спати, спати, – схопився розбійник, вишкрябуючи останню щипочку [тютюну] (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
щипочка —
щи́почка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
щипочка —
-и, ж. Пестл. до щипка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щипочка —
Щипочка, -ки ж. 1) ум. отъ щипка. Щипочки, рибочки, там і моїх дві ниточки (говорятъ, щипая одѣтаго зъ новую одежду). Ном. № 11152. 2) Кусочекъ? Щипочка хліба. 3) Ласкат, слово: крошечка. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко. Ном. № 11641.
Словник української мови Грінченка