ягідка —
[йаг'ідка] -дкие, д. і м. йаг'ідз'ц'і, мн. йаг'ідки, йаг'ідок дв'і йаг'ідкие
Орфоепічний словник української мови
ягідка —
-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до ягода. 2》 перен., розм. Ласкава назва дівчини або жінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ягідка —
Я́ГІДКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до я́года. [Мавка:] Я шукала ягідок, грибків... (Леся Українка); Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки (М. Коцюбинський); Він відривав від грона винограду ягідку за ягідкою і ..
Словник української мови у 20 томах
ягідка —
я́гідка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири я́гідки
Орфографічний словник української мови
ягідка —
(з) одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони (союзники) підуть на Гітлера війною.
Фразеологічний словник української мови
ягідка —
Я́ГІДКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до я́года. [Мавка:] Я шукала ягідок, грибків… (Л. Укр., III, 1952, 207); Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки (Коцюб., II, 1955, 265); Він відривав від грона винограду ягідку за ягідкою і..
Словник української мови в 11 томах
ягідка —
Я́гідка, -ки ж. 1) ум. отъ ягода. 2) мн. раст. Daphne Mezereum L. ЗЮЗО. І. 121. --------------- Я́гідка, -ки ж. ум. отъ ягода.
Словник української мови Грінченка