ідеалізм

Ідеалі́зм, -му, -мові

Значення в інших словниках

1. ідеалізм — Хоч ідеалістичними можна назвати праці багатьох філософів, у контексті політичної теорії найважливіші риси ідеалістичної думки визначили Кант, Фіхте та Гегель, а згодом такі англійські ідеалісти, як Т. Г. Грін, В. Воллес, Г. Джонс, Е. Кейрд...  Енциклопедія політичної думки
2. ідеалізм — ідеалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. ідеалізм — -у, ч. 1》 Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію – вторинним. 2》 Схильність безкорисливо служити будь-якій справі, відданість високим моральним ідеалам. 3》 Схильність до ідеалізації дійсності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ідеалізм — ідеалі́зм (франц. idealisme, від грец. ιδέα – ідея) 1. Один з двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізмові, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття. Боротьба між І.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ідеалізм — 1. філософський погляд, згідно з яким існуюче саме собою буття належить винятково ідеям або також матеріальній дійсності й незалежним від неї ідеальним формам буття...  Універсальний словник-енциклопедія
6. ідеалізм — ІДЕАЛІЗМ — термін, який позначає у метафізиці будь-яку систему, що визначає об'єктивно існуюче принципово як дух, ідею або розум, — тобто як принцип, протилежний матерії і первинний щодо неї Н. ерідко такі системи саму матерію розглядають як прояв духа.  Філософський енциклопедичний словник
7. ідеалізм — ІДЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний, антинауковий напрям у філософії, який на противагу матеріалізмові хибно вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію — вторинним. Діалектичному матеріалізмові протистоять метафізика та ідеалізм (Деклар.  Словник української мови в 11 томах