Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ідіосинкразія

Ідіосинкра́зі́я, -зі́ї, -зі́єю

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ідіосинкразія — Відраза (природня)  Словник чужослів Павло Штепа
  2. ідіосинкразія — ідіосинкразі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. ідіосинкразія — -ї, ж., мед. Підвищена спадкова чутливість організму окремих людей до деяких речовин або до певних смакових, нюхових чи зорових подразнень. Ідіосинкразія до хініну. || Хвороблива огида чи хвороблива схильність до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ідіосинкразія — ідіосинкразі́я (грец. ίδιοσυγκρισία – самобутність, особливість, від ίδιος – особливий, незвичайний і οΰγκρασις – змішування) хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не викликають подібних явищ.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ідіосинкразія — ІДІОСИНКРАЗІ́Я, ї, ж., мед. Підвищена чутливість організму окремих людей до деяких речовин або до певних смакових, нюхових чи зорових подразнень. Ідіосинкразія до хініну; // Хвороблива огида або хвороблива схильність до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах