ікання —
і́кання іменник середнього роду характер вимови іка́ння іменник середнього роду гикання
Орфографічний словник української мови
ікання —
I `ікання-я, с., лінгв. Дія за знач. ікати. II ік`аннядив. гикання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ікання —
ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого.
Словник синонімів української мови
ікання —
І́КАННЯ, я, с., лінгв. Вимова «і» на місці давніх «о» та «е» в новозакритих складах. ІКА́ННЯ див. гика́ння.
Словник української мови в 11 томах