Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ілюзіоніст

Ілюзіоні́ст, -та; -ні́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ілюзіоніст — ілюзіоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ілюзіоніст — -а, ч. 1》 Актор цирку, який показує фокуси. 2》 філос. Послідовник ілюзіонізму (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ілюзіоніст — ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку).  Словник синонімів української мови
  4. ілюзіоніст — ІЛЮЗІОНІ́СТ, а, ч. 1. Актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів. Непомітно, коли і як, ніби у спритного фокусника-ілюзіоніста, в руці у нього блиснула пляшка «Московської» (Коз.  Словник української мови в 11 томах