Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

індивідуалізм

Індивідуалі́зм, -му, -мові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізм — Світоглядна позиція, принцип поведінки, які стверджують індивіда в якості абсолютної цінності; характеризується переважанням індивідуальних інтересів над колективними. англ. individualism; нім. Individualismus [-vi-] m=; угор. individualizmus; рос. индивидуализм.  Словник із соціальної роботи
  2. індивідуалізм — Це поняття охоплює широке розмаїття ідей, позицій і вчень, спільною засадою яких є системна відповідність принципу центральності «індивідуального».  Енциклопедія політичної думки
  3. індивідуалізм — Особовість  Словник чужослів Павло Штепа
  4. індивідуалізм — рос. индивидуализм (фр. individualisme) — риса світогляду, яка характеризує самопротиставлення окремого індивіда колективові і суспільству.  Eкономічна енциклопедія
  5. індивідуалізм — індивідуалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  6. індивідуалізм — -у, ч. Принцип ідеології та моралі, згідно з яким інтереси окремої особи ставляться вище за інтереси суспільства, колективу. || Прагнення до яскравого вираження своєї особистості незалежно від колективу, а також поведінка, що виражає таке прагнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. індивідуалізм — індивідуалі́зм (франц. individualisme) риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. Соціальною основою І.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. індивідуалізм — ІНДИВІДУАЛІЗМ — моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості. З одного боку, І...  Філософський енциклопедичний словник
  9. індивідуалізм — ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ, у, ч. Буржуазний приватновласницький погляд, що протиставляє егоїстичні інтереси окремої особи інтересам суспільства, який ставить особисті інтереси вище інтересів суспільства, колективу.  Словник української мови в 11 томах