інспірувати —
рос. инспирировать (від латин. inspiro — навіюю, надихаю) — 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій.
Eкономічна енциклопедія
інспірувати —
інспірува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
інспірувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. 1》 Навівати, наганяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2》 Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інспірувати —
інспірува́ти (від лат. inspiro – навіюю, надихаю) 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій.
Словник іншомовних слів Мельничука
інспірувати —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
інспірувати —
ІНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. 1. Навівати, вселяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2. Виклика́ти що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.
Словник української мови в 11 томах